(для певної місцевості)

См. также в других словарях:

• каплиця — Церковна споруда, у якій при потребі з дозволу єпископа можна здійснювати богослужіння, споруджена в місцях, де немає церкви або ж на честь визначної для певної місцевості священної особи чи події; молитовниця …   Словник церковно-обрядової термінології

• місцевий — а, е. 1) Стос. до певної місцевості, краю (див. край I 5)); не загальний. || Виготовлений у певній місцевості, не привізний. || Який живе у цій місцевості. || Який діє або має значення тільки в межах певної території, місцевості; не… …   Український тлумачний словник

• ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

• центр — ч. 1) род. а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі. •• Центр ваги/ а) точка, через яку проходить рівнодіюча всіх сил ваги, прикладених до частин тіла, за різних його положень відносно… …   Український тлумачний словник

• екер — а, ч. Простий геодезичний прилад для побудови на місцевості кутів певної величини, головним чином 90°, 60° або 45° …   Український тлумачний словник

• повиходити — ить, имо, ите, док. 1) Вийти звідки небудь назовні, за межі чогось (про всіх чи багатьох). 2) перен. Вибути звідки небудь, із чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх чи багатьох). 3) Прийти куди небудь, опинитися… …   Український тлумачний словник